Залами Одрадокам'янського сільського музею

              Щоб детальніше розповісти про історію мого рідного села, я запрошую вас до нашого музею.

                Музей був створений за період 1980 по 1985 рік. Організатором була Вороніна Віра Свиридівна вчитель за фахом непосидюча енергійна  людина.

 Ходила по селу збирала перші експонати для музею, записувала розповіді старожилів села. Люди віддавали  старі вже непотрібні для вжитку речі – прялки, глечики, рушники, фотокартки, листи, медалі. Так спочатку стихійно, а потім при підтримці Костенка Миколи Дмитровича, директора радгоспу «Кам’янський, за допомогою  учнів школи, та й просто небайдужих людей. Музей поповнювався експонатами, які тепер складають основу фонду.

           Музей сьогодні – це головний історико-культурний осередок на селі, жива пам’ять кам’янчан.

   Зал природи.
Тут представлена флора й фауна нашого краю.

 Профіль нашого публічного акціонерного товариства "Кам'янський" : - виноградарство, виноробство і садівництво. На  вітринах плодові культури в основному це яблука і виноград. Яблука на самий вибагливий смак; є і рані і пізньостиглі сорти. Це – «слава победителю», білий налив, джанарет,джонатан, макінтош, мельроуз.

  Пізньостиглі яблука у нас вирощують такі як: семеренка, гольден делішес, «превосходные», лоурет решбюті, кальвігі сніжний.

       Наші яблука охоче купують і на півдні і на півночі, в Прибалтиці, Москві, Києві, Харкові, Львові, Чернівцях, Донецьку. Це міста в які ідуть наші яблука. Виноградники займають половину земель ПАТ  «Кам’янський». Тут ви побачите і столовий виноград: жемчуг сабо, карасурну, сенсо, шосла біла, шосла рожева, молдова і технічні сорти винограду, з яких виготовляють вина. Це: Аліготе, сапераві, каберне, рислінг рейнський, ркацителі.

      Із  зернових культур, вирощують: пшеницю, ячмінь, кукурудзу.

   Дика природа вражає своєю красою. На берегах річок, озер, плавень ви побачите: березу, ясень, сосну, липу, тополю, дуб, ялину.

        Великі зарослі очерету, диких трав та лікарських рослин це: аїр болотний, петрів батіг, череда, тисячолітник, звіробій, чистотіл, лікарська ромашка, подорожник, полин гіркий.

      В плавнях Дніпра і Козака можна по пояс потонути в заростях ожини, яку люблять збирати кам’янчани і готувати з неї прекрасне варення.

     Річки, озера і плавні  мають напрочуд влучні назви, навіть історичні: Хмельник, Сабецьке, Мизюриха, какань, «Вовчий куток», гниловід.

     Старі люди розказують, що у наших плавнях переховувся сам Богдан Хмельницький із загоном козаків. Для того, щоб втекти від засади турків вони перейшли водний канал для виходу в Дніпро. Цей водний шлях і понині називають Хмельником. Та й річка наша має історичну назву Козак.

       Дніпрові плавні – улюблене місце відпочинку кам’янчан, особливо рибалок і мисливців. Тут, що не двір – то мисливець чи рибалка.

        На діаграмі  ми бачимо куточок підводного царства. Тут добре видно, село розташоване на валу. З одного боку омивається річкою Козак, притокою Дніпра – з іншого ставком.

      Ловиться у нас, як у казці кажуть і велика рибка і маленька. Так як: щука, окунь, карась, товстолобик, тарань, судак, короп, лин, лящ, сом.

   Кам’янчани добре  знають, що найкраща юшка з різної риби. Тарань солена й сушена – неперевершений додаток любителям пива. Карась у сметані – за вуха не відтягнеш. А щука фарширована – то взагалі їжа богів. Фауна нашого краю представлена ще дикими тваринами. Це: качки, фазани, дикі кабани, олені, зайці, сови, лисиці, білі лебеді, яких літом кожного дня можна побачити на ставку. Багато плазунів: степова гадюка, вужі, жовтобрюхи. Звичайно в наш час дичини в наших краях стало менше.